Ремарка: наш погляд на події

За чесну владу

Річниця другого штурму ОДА: спогади учасників і свідків (ФОТО, ВІДЕО)
28 січня 2015, 17:43 Друк

У ніч із 26 на 27 січня 2014 року в Черкасах відбувся так званий другий "штурм" будівлі облради, спровокований невідомими молодиками і за підтримки Автомайдану. Він закінчився кривавим розгоном його учасників і очевидців спецпідрозділом "Беркут". Як це було, хто це спровокував і хто найбільше постраждав, пригадали для vikka.ua свідки тих подій.

Станіслав Кухарчук, журналіст телеканалу "Інтер":

– Коли почали закидати в Інтернет інформацію про те, що в Черкаси на акцію під ОДА приїде Автомайдан, було таке передчуття погане, що щось має трапитися. Ще до того бачив із вікна своєї квартири, бо живу навпроти обладміністрації, що якісь підозрілі люди ходили біля будівлі ОДА та навколо.

О 23:00 почав збиратися на цю акцію. Ми виїхали, стали під ОДА з машиною. Бачимо, під’їжджає Автомайдан, почали знімати. Із усіх присутніх майже нікого не було з черкасців. Єдине, що Булатецького почув. Він так горлав щось, на кшталт: "Мусора, виходьте!".

Потім розпочався штурм, у будівлю полетіли "коктейлі Молотова", вікна почали битися, ми все знімали. Згодом штурм раптом припинився. Але ще один активіст заліз у вікно і нібито потрапив усередину одного з кабінетів. І після цього раптово з'явився "Беркут": він пішов в атаку.

Народ, звичайно, почав розбігатися. Я висмикнув із натовпу оператора, біжу сам. Але бачу, що можу впасти, бо тільки рік пройшов після перелому ноги. Тож я зупинився, розвернувся, витягнув посвідчення, підняв руки вгору і кричу: "Я журналіст!"

Бачу, на мене біжить "беркутівець", замахується дубинкою, матюкається. Я ставлю блок, роблю крок назад і показую посвідчення журналіста. Він: "Лєжать, бл*ть, лєжать". Я почав лягати, постійно повторюючи, що журналіст. Він мене палицею в потилицю геп. Відчуваю, що поплив. Закрив руками голову, зігнувся. А він намагався пробити руки, аби потрапити в голову: разів 4-5 точно вдарив.

Потім ще бив по корпусу, наступив на моє посвідчення, пнув мені його під обличчя і пішов. Згодом ще якісь чотири "беркутівці" підбігли і ногами били: це вже я потім на відео дивився. Та згодом до мене підійшов колега Сергій Єфімов, сказав "беркутівцям", що я журналіст, підняв мене і довів до зупинки. Потім мій оператор Паша підбіг і вже довів до "швидкої".

У "швидкій" дівчата когось із майданівців сховали в себе, накрили його курткою, сказали, щоб сидів тихо, бо "беркутівці" бігали навколо машини і когось шукали. Потім забігли до мене, подивилися, ага, з розтрощеною башкою – ну і хр*н з ним.

Я кричав, що журналіст, а беркутівці били палицями в потилицю

Мене відвезли в третю лікарню, там зробили знімок, обробили рану. Тут якраз зустрів "беркутівця", якого збила машина з Автомайдану. Я на нього трохи покричав… А потім в лікарню почали звозити людей. Це найстрашніше, мабуть, було – в усіх розбиті голови… Скільки точно їх було, вже не пам’ятаю.

Мені зашили голову, і я пішов далі працювати, бо треба було виконувати редакційне завдання. Потім ми написали заяви в міліцію, нам сказали везти їх у Соснівський райвідділ. Приїхали туди, до речі, приїхати туди допомагав ще "батьківщинівець" Анатолій Бондаренко. І дуже дивно було, що цього Бондаренка ніхто не чіпав. Під райвідділом ми зняли, як у нас не прийняли ці заяви. Потім "пошифрував" відео, на ранок відписав сюжет і ліг спати.

Тричі мене потім викликали в прокуратуру. Я приніс їм відео, надав покази, при цьому три рази надавав одні й ті ж свідчення. Я більш ніж упевнений у непрофесійності або злочинній бездіяльності працівників прокуратури. Бо коли їм треба, то вони розслідують справи буквально за місяць, а коли не треба…

Після останньої прес-конференції обласного прокурора, я йому сказав, що ви працюєте не фахово або вчиняєте злочинну бездіяльність, бо за рік нічого не зробили. Лише через рік вони сказали, що то був луганський "Беркут". Та вже наступного дня після штурму всі знали, хто це був і який підрозділ, а вам рік знадобилося, щоб установити, що це був "Беркут" із Луганська. Принаймні, це смішно.

Він відповів: "Розумієш, майже два місяці в органів правопорядку не було начальства, вони не знали, що робити і що з ними взагалі буде. Тому час було втрачено". Кажу, але ж уже рік пройшов, а решту 10 місяців чому нічого не робилося? Говорить: "Мене тут не було, я ж не знаю. А злочинну бездіяльність ще треба довести"...

Сергій Єфімов, відеооператор телеканалу "ВІККА":

– Я стояв із камерою біля однією з лавочок біля ОДА. З лівого боку будівлі почали вибігати "беркутівці". Вони пробігли повз мене, я в цей час усе знімав і чекав, щоб усі пробігли, щоб зі спини ніхто не вдарив дубинкою. Потім розвернувся, вони вже були в районі Соборної площі і бульвару Шевченка: били машини дубинками і активістів.

Потім бачу б'ють одного з колег в помаранчевій куртці (Станіслава Кухарчука). Коли підійшов до нього, то всі розбіглися. Та згодом підійшло двоє, кричу їм, що це журналіст. Вони допомогли його підняти, я довів його до зупинки, а потім почав далі знімати. Тут підбіг один "беркутівець", лупанув по камері і почав кричати: "Не знімай, не знімай, бо уб'ю".

Згодом побачив, як на зупинці були ще одного журналіста Віталія Латишева. Йому казали: де твій зелений жилет "Преса" і документи. Я їм пояснив, що це журналіст, сам виставив претензії, що мені розбили камеру. Згодом з'ясувалося, що перед моїм приходом Латишева вже хотіли вантажити в автозак.

Після цього я пішов до "швидких" на вулиці Лазарєва. Звідти вже спостерігав жорстоке побоїще, як "беркутівці" всіх били по голові, кров прямо бризкала… Я зрозумів, що мені звідти не вибратися, на щастя, допомогли медпрацівники, які вивезли мене на "швидкій" до "МакДональдса". Звідти я вже на таксі дістався додому.

У прокуратурі по кілька разів доводиться розповідати одне й те ж саме

Камера, в принципі, не дуже постраждала: бленду розбили, об’єктив трохи пошкодився, кріплення трішки скрутилося, мікрофон, кріплення мікрофону… Але нею ще можна було знімати.

Після цих подій до мене приїжджали з міліції. Також кілька разів викликали в прокуратуру. Щоразу новий слідчий був. Розповідав їм постійно одне і те ж, але нічого досі не зроблено. Нещодавно була прес-конференція-звіт прокуратури. Виявляється, були допитані навіть луганські "беркутіців", які тоді нас розганяли. Але зараз їм нічого не можна зробити, поки хоч хтось із них не почне видавати інших.

Юрій Луканов, журналіст (голова незалежної медіа-профспілки):

– Ця акція була дуже погано підготовлена з боку майданівців. А взагалі – вона ніяк не була підготовлена. І я припускаю, що там була дуже серйозна провокація свідомо зроблена, оскільки про те, що Майдан збирається штурмувати ОДА, було оголошено зі сцени в Києві, звідки я, власне, й дізнався. Я думав, що це все ж таки організовано, там чекають місцеві люди. Я домовився за машину, щоб приїхати і написати репортаж, як усе відбувалося.

По дорозі на Бориспільській трасі зупинилися і провели нараду. Я ще тоді здивувався, що було всього 30 машин. І я запитав в організатора, це був чоловік на ім’я Ігор: "А що, там на місці є люди?". А він так невиразно щось відповів і, здається, не був упевнений у цьому. Коли приїхали туди, це було після опівночі, я побачив абсолютно порожню площу.

Це була свідома провокація

Усі повиходили з машин і одразу якісь молоді люди побігли туди, до ОДА. З правого боку на фасадній стіні розбили вікно, залізли туди і почали виламувати двері, які були забарикадовані.

Я все фотографував, і потім спостерігаю таку сцену. Ті хлопці, які першими залізли у вікно, почали вискакувати, а їхній старший скомандував: "Давайте за ріг!". Я вирішив, що вони хочуть знайти кращий вхід чи, можливо, вікно більш слабке, бо тут все було забарикадовано.

Тут мені подзвонив власник машини, на якій я приїхав, попросив підійти, щоб показати нове місце розташування машини. Тому я не пішов за тими хлопцями, а рушив у протилежний бік. І раптом всі побігли. Я зрозумів – це атака. Обернувся назад і побачив, що там "Беркут" уже когось б’є.

Ми тікали, і нам прихисток дала охорона одного з магазину. Ми втрьох – я, один хлопець із Києва і дівчина з Черкаської області, яка під’їхала сюди на своїй машині. І цілу ніч ходили "беркутівці", шукали майданівців і, відповідно, потім затримували, били їхні машини і таке інше. І зокрема машину того господаря, на якій я приїхав, чи то розбили, чи забрали. Але потім, здається, повернули.

Я абсолютно переконаний, що це було свідомо спровоковано. Ті молоді люди, які почали штурм, були якісь провокатори місцеві. Які побачили: приїхали лохи, вони відразу почали той штурм, ні з ким не узгоджуючи. І таким чином дали підставу "Беркуту" розігнати нас усіх штурмом.

Нагадаємо, у результаті другої спроби "захоплення" будівлі Черкаської ОДА було затримано 19 осіб. До сьогодні жодного правоохоронця, причетного до розгону активістів, не покарано.

Анатолій Бабак, vikka.ua


AddThis Social Bookmark Button  Порекомендувати друзям
 

Додати коментар

Якщо Ви знайшли у тексті статті помилку, виділіть її та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter

Коментарі публікуються у відповідності до правил попередньої модерації (читати)

  


Ви на сторінці: Головна Стрічка новин Річниця другого штурму ОДА: спогади учасників і свідків (ФОТО, ВІДЕО)