Ремарка: наш погляд на події

За чесну владу

Що та як Рада змінить у виборчому законодавстві до місцевих виборів: плюси та мінуси
15 червня 2015, 18:47 Друк

З виборчим процесом можна і потрібно експериментувати. Необхідна умова – щоб все узгоджувалося з нормами Конституції.

Законопроекти про місцеві вибори не схожі і тим більше не ідентичні, інакше їх би окремо не реєстрували, пише Андрій Магера, заступник голови Центральної виборчої комісії, у колонці журналу Кореспондент.

Перший з них, поданий депутатами Батьківщини, не має відношення ні до пропорційної системи, ні до мажоритарної. Він передбачає, що після проведення голосування партія може змінювати черговість кандидатів у списку. Нічого спільного з демократичною процедурою це не має.

Мені більше імпонує законопроект «фронтовика» Миколи Федорука. Це ледь не єдиний з чотирьох законопроектів документ, який відповідає нормам Конституції. Зокрема, мова йде про статтю 140 Основного закону, за якою районні та обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст. Пропорційна система виборів у ці поради неминуче поставить питання – інтереси якої громади представляє депутат, обраний за партійними списками?

Прогресивний спосіб висування кандидатів присутній в законопроекті Парубія – Черненка. Але там не передбачено альтернативного механізму висунення, тобто списку незалежних кандидатів.

Якщо говорити про проект депутатів на чолі з Денисенком, він значною мірою схожий на законопроект Парубія – Черненка. Основна відмінність полягає тільки в тому, що він передбачає пропорційну систему на виборах до всіх місцевих рад, крім сільських і селищних.

Експерти жартують з цього приводу: чим відрізняється законопроект Миколи Федорука від законопроекту Андрія Парубія. Перший – це проект Асоціації міст України, спочатку розроблений Юрієм Ключковським. А другий – це змінений робочою групою парламенту законопроект Асоціації міст, спочатку розроблений Ключковським.

Вибори міських голів у «два тури» у великих містах – прогресивна думка. Водночас це спричинить додаткові витрати з бюджету, але завдяки «другому туру» обраний голова стає більш репрезентативним. Не згоден з принципом, за яким орієнтуються на чисельність населення міста, а не на кількість виборців. Перепис населення у нас повинен проводитися кожні 10 років, а за фактом не проводився років 15. А Реєстр виборців дуже точний – до однієї людини.

На мою думку, вводити в дію можна ті чи інші норми, але їх необхідно погоджувати з Конституцією. Конституційність – це перше питання.

Друге, як мені здається, полягає в тому, що тотально вводити пропорційну систему з відкритими списками на чергові місцеві вибори 25 жовтня пізно. Це нововведення викличе складнощі з навчанням членів виборчкомів, з роз'ясненнями як заповнювати протоколи.

Це потягне за собою широке інформаційне висвітлення списків кандидатів, розвішування плакатів. Не уявляю такого місця на дільницях, щоб за таких умов облаштувати їх як потрібно. Тільки уявіть собі дільниці в облцентрі, де у кабінках доведеться розмістити інформацію не тільки про кандидатів до міської ради, а й в обласну! За умови, звичайно, що не відмовляться від ідеї «чистої пропорціоналки» до облради.

Боюся, що недосконале втілення пропорційної системи з відкритими списками може дискредитувати всю систему і дати привід для того, щоб депутати потім відмовилися поширити її і на парламентські вибори.

Її слід випробувати, але не потрібно впадати в крайності. Доцільно «обкатувати» її – у тих самих містах. Це був би оптимальний варіант.

Не поділяю думку, що скорочення депутатського корпусу є позитивним явищем. Всі депутати місцевих рад, за винятком голови, його заступників, працюють на безоплатній основі, і від скорочення складу місцевої ради обсяг витрат не зменшиться.

Варто зазначити, депутати хоч і написали, що виконують положення коаліційної угоди, і в ньому дійсно є вимога запровадити відкриті списки, проте жодна з партій, які пройшли до парламенту, цього виборцям не обіцяла. Про це слід сказати виборцям чесно.

Законодавчим чином встановлений фіксований прохідний бар'єр (зрозуміло, у пропорційній частині) на місцевих виборах – явище негативне, адже у місцевих радах набагато менша кількість депутатів, ніж у Верховній Раді України. Тому введення фіксованого бар'єру знизить рівень репрезентативності виборців своїми депутатами, чого не можна допускати. Тут доречно згадати приклад Нідерландів, правда, приклад парламентський, де існує не фіксований, а фактичний бар'єр. Загалом у парламенті Нідерландів 150 депутатів. Тобто партія отримує хоча б один мандат, якщо набирає 0,67% голосів виборців. У нашому випадку це був би оптимальний варіант за пропорційною частиною виборчих систем до місцевих рад.


AddThis Social Bookmark Button  Порекомендувати друзям
 

Додати коментар

Якщо Ви знайшли у тексті статті помилку, виділіть її та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter

Коментарі публікуються у відповідності до правил попередньої модерації (читати)

  


Ви на сторінці: Головна Стрічка новин Що та як Рада змінить у виборчому законодавстві до місцевих виборів: плюси та мінуси