Ремарка: наш погляд на події

За чесну владу

Як на Чигиринщині святкували весілля півстоліття тому? (фото)
10 липня 2015, 12:38 Друк

Життя українця від народження і до фізичної смерті, та й у житті загробному, супроводжувалося театралізованими обрядами, іграми, піснями та музикою. Сватання і весілля, народження і хрестини, парубкування і дівування, толока і входини в хату, вирядини у військо, різноманітні відзначення річниць одруження, тризни і поминки і etc. відбувалися за певним сценарієм. 

Так само традиційно проходили дійства зустрічі весни (веснянки, гаївки) і закінчення збору врожаю (обжинки), Різдва і Великодня, Водохреща і Трійці, Георгія Побідоносця (Юрія) і Івана Купала, великомучеників Маккавеїв і Андрія, багатьох інших християнських свят. При цьому православні обряди нероздільно переплелися з обрядами язичницькими, обросли ритуалами замовлянь і ворожінь.

Особливим дійством було весілля. Розпочиналося воно зі сватання, запросин гостей, а його кульмінацією було триденне традиційне святкування. Як правило, у суботу гуляли у молодого і у молодої окремо. Молоді і її гості прощалися з дівуванням (парубкуванням):

Заіржали кониченьки на подолі,
Забряжчали музиченьки в батька в дворі.
А той батько, ой, рад і не рад:
– Беруть тебе, моя дочко, як той виноград.
Беруть тебе, моя дочко, як рожевий цвіт.
Завтра прийдеш ти до мене, зав’язаний вік.

Ой, чи ми тобі, ти (ім’я – О.І.) , не казали,
Ой, не женися до осени, гуляй з нами.
А ти нас не послухав, та й оженився,
Тепер сидиш на посаді, та й зажурився.

На другий день молодий забирав наречену до себе. Як від молодого їхали по молоду, то був звичай молоду не пускати. Сватки співали пісню сватові:

А в нашого свата
З верби, з лози хата.
Одвірки – з ганчірки,
Дай, свату, горілки.

У молодої в хаті співали:

Загрібай, мати, жар,
Як тобі дочки жаль.
Кидай у піч дрова,
Оставайся здорова.

У молодого в хаті співали пісень свекрусі:

Як топила, то й топитимеш,
Як варила, то й варитимеш.
Тільки й слави набралася,
Що невістки діждалася.

А зятеві співали:

Зятю наш коханий,
Ти в нас непоганий,
Як ти мені лєнту купиш,
То ти мою сестру любиш.
Сяку таку, хоч манісіньку,
За сестрицю молодісіньку.

Як їхали по молоду, свати співали дружкам:

Ми їхали бором –
В нас бояри вибором.
Забігали ханочки
В балочки.
Розсипали шишечки.
А ви, дружки, не зівайте,
Та шишечки позбирайте.

Старша дружка коса,
Наїлася проса.
Сюди-туди походжається –
З неї просо висипається.

Десь буярин дівся –
На смітті розсівся.
Сміття розгрібає,
Копійки збирає.

Наш буярин пелехатий,
Та бігає кругом хати,
Копійки збирає
Квіточку викупляти.

Коли пришивали квітки:

Старша дружка коса,
Наїлася проса.
Сюди-туди повертається –
З неї просо висипається.
Їли, буяри, їли,
Цілого вола з’їли,
А на столі ані крихточки,
А під столом ані кісточки.

Ой, на горі гуска летіла,
З перцем капуста кипіла.
Хоть з перцем, не з перцем,
Аби з щирим серцем.

Од столу до припічка
Утоптана стежечка –
Кухарка втоптала,
Обід видавала.

Ой, свате наш, свате,
Пусти нас у хату.
Ми тобі не накучимо,
Тільки одіж пересушимо.

Топи, мати, грубу,
Син веде невістку любу.
Ой, хоч любу, чи не любу,
Аби була тепла груба.

Ой, ти душенько, наша Марушко,
Їжте, бояри, капусту.
Наша капуста густа,
З перцями, з шафранами,
З дорогими приправами.

Як молодий молоду до себе привіз:

Топи, мати, хату,
Везем невістку багату.
Хоч багату, не багату,
Топи, мати, хату.
Як топила, то й топитимеш,
Як варила, то й варитимеш:
Тільки людська слава,
Що невістки діждала.
Ой, десь наша весільна мати,
Обіщала горілочки дати:
Сяку-таку черепушечку,
Покропити свою душечку.
Наша свашка – неліпашка –
Шишок не ліпила,
Дружкам не дарила.

А на третій день головна роль на весіллі відводилася батькам молодих. Дійство перетворювалося у сороміцький спектакль з перевдяганнями, “циганами”, катанням батьків.

Олександр Солодар

Джерело: Рідна Черкащина.


AddThis Social Bookmark Button  Порекомендувати друзям
 

Додати коментар

Якщо Ви знайшли у тексті статті помилку, виділіть її та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter

Коментарі публікуються у відповідності до правил попередньої модерації (читати)

  


Ви на сторінці: Головна Стрічка новин Як на Чигиринщині святкували весілля півстоліття тому? (фото)