Ремарка: наш погляд на події

За чесну владу

Як навчалися на Чигиринщині понад 100 років тому?
04 вересня 2018, 11:29 Друк

40521138 2098219253585051 4574452616225882112 nВідомостей про початкову освіту селянських дітей в Чигиринському повіті в архівних документах не знаходимо принаймні до 1840 р. Незабаром в найбiльших селах i мiстечках повiту парафiяльнi школи Палатою Державного Майна було реорганiзовано в першорозряднi прихідські училища, навчання в яких тривало два роки. До шкiльної програми училищ даного типу були включені предмети: Закон Божий, росiйська граматика, арифметика, лiчба на рахiвницi, калiграфiя. З переведенням селян Чигириського повіту 1844 р. на земельно-оброчне становище, ситуація з поширенням освіти суттєво покращилася.

Проте докорінно зміни в шкільництві стали відбуватися лише зі скасуванням кріпосного права.

Відтоді парафіяльна освіта стала розвиватися постійним руслом – з запровадженням сталої мережі з окремо виділеними приміщеннями та призначеними наставниками за спеціальною програмою. В 1862-1863 рр. було започатковано шкільну освіту в більшості населених пунктів Чигиринського повіту, де до цього часу ще не було церковно-прихідських шкіл. В школах цього типу навчалися початковiй грамотi, читанню та букварю дiти вiком до 10 рокiв. Заняття проводилися в спецiально обладнаних селянських хатах, iнколи в будинках чи квартирах священикiв. Розпорядок дня i в школах, i в училищах спiвпадав: з 8 до 12 години “пополуночи”, з 2 до 4 години “пополудни”. Дiвчатка навчалися лише читанню та букварю i, як зазначено в Вiдомостi про учнiв училища, “надежда на успех есть”.

Проте здобутки сільських школярів оцінювалися досить умовно. Єдиної системи оцінювання не існувало. У відповідності з навчальними здобутками, школярі могли навчатися “не худо”, “ порядочно”, “хорошо” тощо. Навчання проводилося не зовсім зрозумілою для учнів російською мовою. Навчальний рік тривав в середньому всього три місяці і 17 днів.

Навчальний рік розпочинався з 1 жовтня – по завершенні осіннього циклу польових робіт, у якому були задіяні учні.

Кінець навчального року був підпорядкований початку весняно-польових робіт і припадав на 1 квітня. Навчання не проводилися під час великих релігійних свят. Зокрема, своєрідні канікули школярі отримували протягом всього Великоднього тижня. Під час Великого посту періодично припинялися заняття, щоб вчителі та учні мали можливість безперешкодно поговіти.

Обов’язковою була участь учнів у виконанні церковних обрядів, що відігравало позитивну роль у вихованні набожності, шанобливого відношення до релігійних традицій і не могло не відбитися на формуванні моральних цінностей, які були по суті досить визначальними в селянському середовищі.

Згідно програми передбачався шестиденний навчальний тиждень. Тижневе навантаження становило 30 годин. Вироблено усталений розпорядок навчального дня, який зазвичай розпочинався з ранкової молитви. Далі передбачалися уроки Закону Божого або арифметики, російської мови. Перевага надавалася Закону Божому та російській мові, вивченню яких відводилося сім тижневих годин. Протягом всього навчання в школі учні освоювали церковно-слов’янську граматику.

Позитивний вплив церковно-парафіяльної освіти проявлявся не лише в тому, що селянські діти оволодівали початковими премудростями основ наук – в них формувалися християнські морально-етичні норми, правила поведінки в суспільстві.

Згідно програми передбачався шестиденний навчальний тиждень. Тижневе навантаження становило 30 годин. Вироблено усталений розпорядок навчального дня, який зазвичай розпочинався з ранкової молитви. Далі передбачалися уроки Закону Божого або арифметики, російської мови. Перевага надавалася Закону Божому та російській мові, вивченню яких відводилося сім тижневих годин. Протягом всього навчання в школі учні освоювали церковно-слов’янську граматику.

Позитивний вплив церковно-парафіяльної освіти проявлявся не лише в тому, що селянські діти оволодівали початковими премудростями основ наук – в них формувалися християнські морально-етичні норми, правила поведінки в суспільстві.

Циркуляром 1906 р. парафiяльнi школи, що становили 80% цих закладiв, було передано у вiдання земств.

Окрiм Закону Божого, елементарної грамоти, арифметики, читання й церковного спiву, було запроваджено вивчення iсторiї та географiї.

Невдовзі після лютневих подій 1917 р. згідно наказу Тимчасового уряду початкові школи духовного відомства перейшли під юрисдикцію міністерства народної освіти, отримавши статус трудових шкіл. Та в вирі подальших історичних подій невдовзі взагалі припинили своє існування.

Перед системою народної освіти, що відродилася через кілька років, новою владою виставлялися вже зовсім інші пріоритети…

За час свого функціонування церковно-прихідські школи, попри притаманну їм непослідовність і недосконалість, гідно виконували свою просвітницьку місію. Надали змогу тисячам селянських дітей отримати початкову освіту, яка, без сумніву, суттєво вплинула в майбутньому на якість їх життя.

Надія Кукса, завідувачка відділом “Суботівський історичний музей” Національного історико-культурного заповідника “Чигирин”

Джерело: «Рідна Черкащина»


AddThis Social Bookmark Button  Порекомендувати друзям
 

Додати коментар

Якщо Ви знайшли у тексті статті помилку, виділіть її та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter

Коментарі публікуються у відповідності до правил попередньої модерації (читати)

  


Ви на сторінці: Головна Стрічка новин Як навчалися на Чигиринщині понад 100 років тому?