Ремарка: наш погляд на події

За чесну владу

Б. Береза: Точку неповернення у відносинах з Росією давно пройдено
12 липня 2014, 20:54 Друк

Bereza-BТочку неповернення у відносинах з Росією давно пройдено. Незалежно від того, коли помре Путін і хто прийде йому на зміну, дружні стосунки зі східним сусідом залишилися в минулому назавжди.

І справа вже не в тому, що завдяки зусиллям рашистів, на чолі з Путіним і його командою, остаточно розриваються відносини і зв'язки, які були вміло вибудовані радянською пропагандистсько-ідеологічною машиною. Справа в тому, що з'явилося вже покоління, яке не знало цього впливу, але переконане в тому, що Росія - це зло.

Покоління, яке народилося після 91-го року, і вже не знає, чим можуть бути цікаві матчі Динамо-Спартак, але розуміє, наскільки принциповим буде будь-яке дербі Динамо-Шахтар. Покоління, яке ніколи не бачило мавзолея, але вже побувало в Європі. Покоління, яке не знає, що таке КПРС, але твердо переконане, що КПУ - це манкурти на службі олігархії і Кремля. Покоління, що не вважає себе радянськими, але знає, що вони українці. Покоління, яке співчуває загиблим у терактах росіянам, але зіткнулося з радістю рашистів з приводу загибелі українців. Покоління, що ніколи ще не гуляло на весіллях та днях народження своїх російських знайомих, але вже ховало своїх друзів і рідних, убитих росіянами-найманцями зі зброї наданою «братньою» Росією.

Жителі ерефії дуже образилися на слова «Никогда мы не будем братьями». Але вони навіть не розуміли, як точно сформулювала цю аксіому молода українська поетеса, яка народилася в останній рік життя СРСР. Ці слова - не образа, а констатація факту. Вже не будемо! Ми дійсно дуже різні. Адже ми хотіли жити добре, а російська влада хотіла, щоб ми були такими, як їх підопічні. І піддані Російської Імперії забажали того ж, чого побажала їх влада. Але ми не хочемо бути такими. І не станемо.

Мій друг за чашкою кави розповідав, що його шестирічний син малює танки, які воюють один з одним. Танки з триколором і танки з тризубом. Перші стріляють. І другі стріляють. Але танки з триколором горять. Все. Він запитав сина, що той малює і почув відповідь:

- Війну, тато. Але ти не хвилюйся. Наші переможуть.

Так ось головне, що підкреслив тоді батько з малюнка свого сина, так це те, що він у тому ж самому віці малював ті ж самі танки. Тільки одні були з зірками, а інші зі свастикою. І горіли ті, що зі свастикою. Минуло багато років. Він виріс, буває в Німеччині, але відчуває, що німців він все ж злегка… недолюблює. Думаю, що це те, що закладено в нас з дитинства, плюс генна пам'ять. Кремляді зробили все для того, що б українці отримали таку ж пам'ять щодо РФ.

Мине чимало років. І ми, може бути, будемо їздити дивитися на кремль в Нижньому Новгороді, ловити рибу в Амурі, або приїжджати на білі ночі до Пітера. Може, такий час і настане.

Зараз це здається неймовірним. Але ми завжди будемо пам'ятати, що це територія ворога. Ми будемо пам'ятати про їх зраду в Криму. Ми будемо пам'ятати про їх підлість щодо нас, про «російську весну». Про найманців, які приїжджали заробляти гроші на вбивстві українських патріотів. Про брехню їх ЗМІ. І про те, як щиро вони вірили своїм пропагандонам і віддано служили своїм кремлівським господарям. Ми це вже ніколи не забудемо.

Тому, що точку неповернення пройдено.

 

Борислав Береза,

керівник інформвідділу «Правого сектору»,

сторінка у Facebook


AddThis Social Bookmark Button  Порекомендувати друзям
 

Коментарі  

 
+3 #2 ДОЛЯ 13.07.2014 15:58
Цитую ВОЛЯ:
Одним словом паРАШа!!!

пі ;-) дтримую
 
 
+4 #1 ВОЛЯ 12.07.2014 22:49
Одним словом паРАШа!!!
 

Додати коментар

Якщо Ви знайшли у тексті статті помилку, виділіть її та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter

Коментарі публікуються у відповідності до правил попередньої модерації (читати)

  


Ви на сторінці: Головна ПРОЕКТИ Власна думка Б. Береза: Точку неповернення у відносинах з Росією давно пройдено