Ремарка: наш погляд на події

За чесну владу

Богдан Данилишин: «Чи вимагатиме Путін повернення боргів?»
25 листопада 2014, 22:12 Друк

Екс-міністр економіки України, академік НАН України застерігає у колонці в «Новое время», що залежність української держави від російського капіталу в реальності набагато вища, ніж ми це уявляємо.  

«У середині листопада Володимир Путін заявив, що Росія не вимагатиме від України дострокового погашення облігацій на суму $ 3 млрд. Практика показує - до слів російського лідера варто ставитися з прагматичною обережністю. Адже не можна виключати, що в будь-який момент він змінить свою точку зору, як вже бувало неодноразово.

Побоююся, що ситуація з сумно відомими держоблігаціями, які Росія за рахунок коштів Фонду національного добробуту викупила в листопаді 2013 року, буде і далі тримати нашу країну в напрузі. Пов'язано це з однією з умов випуску облігацій, яке дає Росії право вимагати дострокового погашення боргових зобов'язань у випадку, якщо відношення держборгу нашої країни до ВВП перевищить 60%. Цей поріг вже перевищено і проблема найближчим часом лише посилиться: згідно з прогнозами МВФ, державний і гарантований державою борг України в 2014 році складе 67,6% ВВП, а в 2015 році - 73,4% ВВП. Витребування дострокового погашення «російських облігацій» з чималою вірогідністю може призвести до дефолту нашої держави.

Втім, цими трьома мільярдами сума заборгованості української держави і підприємств перед кредиторами з РФ аж ніяк не обмежується. Проблема заборгованості за російський газ стала настільки буденною, що цифри боргів відходять на другий план. Даремно, тому що мова в даному випадку йде про колосальні суми. Точні цифри привести не зможе ніхто, але «Газпромом» поданий проти України позов до Стокгольмського арбітражного суду з вимогою про стягнення $ 5,3 млрд. Я не юрист, але думаю, що навряд чи позов буде задоволено в повному обсязі, так як в зазначену суму входить законтрактований, але не набутий Україною газ, ціна якого розрахована виходячи з $ 485 за тисячу кубометрів. Але навіть пам'ятаючи про те, що 4 листопада «Нафтогаз України» перерахував $ 1,45 млрд в оплату частини боргу за поставлений «Газпромом» в листопаді-грудні минулого року газ, заборгованість Украінs перед Росією за «блакитне паливо» обчислюється в мільярдах доларів.

Проблема заборгованості за російський газ стала настільки буденною, що цифри боргів нікого не лякають. А адже йдеться про колосальні суми

Додам, що Україна ще до залучення вищезазначених $ 3 млрд мала гарантований державою борг перед РФ і російськими «Ощадбанком» і «ВТБ Капітал» на суму $ 1707 млн. Безпосередньо перед РФ, як державою, - $ 0704 млн, перед «Ощадбанком» - $ 0636 млн, перед «ВТБ Капітал» - $ 0367 млн. Борг цей являє собою значну суму, особливо з урахуванням реальних можливостей України в плані повернення заборгованості. До речі, на той момент в структурі української державної заборгованості перед комерційними банками на російські фінустанови доводилося 32%.

Трьома вищепереліченими категоріями українські борги перед росіянами не обмежуються. У структурі зовнішньої заборгованості України без малого половина припадає на різні єврооблігації. Найчастіше їх розміщенням, поряд з європейськими банками, займалися російські структури - «Зовнішекономбанк», «Ощадбанк КІБ» і «ВТБ Капітал». Багато випуски облігації здійснювалися непублічно. У силу цього складно зробити достовірні припущення про структуру власників українських єврооблігацій. Проте, з урахуванням того, що істотна їх частина емітованих в 2002-2006 і 2010-2012 роках, логічно припустити, що частина українських державних єврооблігацій була викуплена російськими інвестиційними структурами.

Не оминути увагою і питання корпоративних боргів (маю на увазі заборгованість як державних компаній, так і приватних структур). Протягом 2010-2012 років українські корпорації нарощували заборгованість серйозними темпами - близько 20% на рік. Станом на жовтень минулого року корпоративна заборгованість перевищила $ 74 млрд. До речі, залучення коштів здійснювалося переважно для повернення кредитів перед українськими банками (кон'юнктура складалася так, що небанківська фінансування обходилося дешевше) та погашення раніше емітованих облігацій. Тобто для заміщення більш дорогих боргів менш дорогими, а не для розвитку. Агентами при розміщенні боргових паперів виступали все ті ж «Зовнішекономбанк», «Ощадбанк КІБ» і «ВТБ Капітал». Логічно припустити, що частину заборгованості українських корпорацій тримають саме ці російські структури.

Не варто забувати і про те, що серед організаторів численних випусків муніципальних облігацій столиці України є «Зовнішекономбанк» і «ВТБ Капітал», які також могли викупити частину облігацій Києва. І хоча столиця останнім часом успішно погасила кілька великих випусків облігацій, складно поручитися за те, що це без праці вдасться робити і в найближчому майбутньому.

Окремої згадки заслуговують взаємини українських банків-дочірніх структур російських фінансових гігантів зі своїми материнськими структурами («Ощадбанк», «Внешторгбанк»). Інформація щодо обсягів наданого кредитування в рамках дочірніх-материнських взаємин не підлягає публічному оприлюдненню. Проте в самому скромному випадку мова йде про багатьох сотнях мільйонів доларів. Важливо розуміти, що обсяг кредитів, які залучені найбільшими українськими корпоративними клієнтами від банків з російським капіталом, станом на жовтень минулого року наближалася до $ 1,6 млрд.

Як резюме зазначу - необхідно бути реалістами і розуміти, що залежність української держави, вітчизняних корпорацій і банків, муніципальних органів від російського капіталу в реальності набагато вище, ніж може здатися на перший погляд. Враховуючи складаються відносини між двома державами і тенденції до їх подальшого загострення, не варто скидати з рахунків, що Україна та вітчизняні компанії можуть чекати неприємні сюрпризи. Чи хтось вірить у правдивість слів Путіна, який 15 листопада сказав «Ми хочемо, щоб Україна, нарешті, вставала на ноги»? – резюмує екс-міністр економіки.


AddThis Social Bookmark Button  Порекомендувати друзям
 

Коментарі  

 
#2 косинус 26.11.2014 00:06
Какова мораль?
 
 
+1 #1 Сергей 25.11.2014 22:57
А как бы поступил автор, если бы сосед занял у него денег в долг, отказывался отдавать, да ещё и плевал в его сторону?
Есть хорошие русские поговорки:"Долг платежом красен" и "Не плюй в колодец, пригодится водички напиться".
Терпение кредитора не безгранично, тем более, что заемщик в данном случае ведет себя по хамски. А с теми, кто хамит, и поступать надо соответствующим образом, чтобы впредь неповадно было.
Предъявит Путин счёт, и правильно сделает!
 

Додати коментар

Якщо Ви знайшли у тексті статті помилку, виділіть її та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter

Коментарі публікуються у відповідності до правил попередньої модерації (читати)

  


Ви на сторінці: Головна ПРОЕКТИ Власна думка Богдан Данилишин: «Чи вимагатиме Путін повернення боргів?»