Ремарка: наш погляд на події

За чесну владу

Тетяна Чорновіл: «Купувати вугілля у сепаратистів чи Росії, це оплачувати патрони, якими нас вбивають»
08 грудня 2014, 13:03 Друк

Відома журналістка, що має корені на Черкащині, в своєму блозі на «Українській правді» (http://blogs.pravda.com.ua/authors/chornovol/54855b041dfbf/) аргументує, чому Україні за жодних підстав не треба закуповувати «криваве вугілля» в Росії чи в терористів. 

«А якщо це вугілля закупати за посередництвом Сергія Курченко та інших менеджерів Януковича, хіба це не плювок в сторону Майдану?Ми ж проти цих персонажів там стояли...

І найстрашніше що цього Україна йде, її ведуть, бо нинішній скандал з закупівлею вугілля в Південно-африканській республіці (з голосними звинуваченнями і посадками) виглядає на "зачистку" поля під цю СХЕМУ.

Інтерес Росії в цьому зрозумілий – чому б не повісити на нашу країну тягар фінансування сепаратистів, шляхом збуту нам добутого на окупованих територіях вугілля. Проте таку схему лобіює не лише Росія, а також особи з української влади.

Як так може бути? Нажаль державної логіки в цьому не має і бути не може. Тоді – Мінські домовленості? Чи мізерні 5-6 доларів "відкату" з тонни вугілля? І як же мораль,Майдан, війна, державні інтереси?

Знаєте, в часи Януковича нинішній керівник Адміністрації Президента Борис Ложкін продав свій медіа-холдинг Сергію Курченку. Пояснення були прості: це лише бізнес, Курченко запропонував хорошу ціну. Однак в ті часи, коли Янукович сконцентровував всі ЗМІ в своїх руках, щоб маніпулювати громадською думкою, зомбувати народ, це була не звичайна бізнес-оборудка, це також був продаж патронів Януковичу.

І якщо тоді не було моральних шлюзів, навряд чи вони з'явилися зараз...

Ложкіна я згадала не просто так, до нього я ще повернуся, але спочатку коротко окреслю нинішню ситуацію. На сьогодні в Україні є дві державні тепло-електростанції (Зміївська та Трипільська) ПАТ "Центренерго". Ці ТЕС в Україні проектувалися під донбаський антрацит, який нині опинився на окупованих територіях.

Вугілля з потрібними показниками найбільше добувається в Росії, а також в Південнно-африканській республіці (польське вугілля нам не підходить).

З Росією до кінця 2014 року в нас була підписана угода за цілком прийнятним балансом якості-ціни: 80 доларів США на кордоні при калорійності 6000 ккал/кг. Однак літом цього року прем'єр Арсеній Яценюк дав завдання диверсифікувати постачання вугілля, бо розумів, як небезпечно виявитися залежними від Росії в холодну пору року.

Мінпаливенерго завдання виконало: ДПЗД "Укрінтеренерго" підписало договори на постачання вугілля з Південно-Африканської Республіки. Був підписаний договір по ціні 86 доларів в порту України при базовій калорійності 5 500 ккал\кг.

Ціна,калорійність, перевантаження з кораблів – це були мінуси вугілля з ПАР порівняно з вугіллям з Росії, але в умовах війни це була безальтернативна необхідність і малі втрати. Перша партія вугілля (80 тисяч тон), що надійшла з ПАР взагалі була поганої якості – вугілля відсиріло, його калорійність впала до 4 800 ккал/кг. Наступні кораблі вже привозили вугілля калорійність якого відповідало договору – 5.500.

Тому спочатку наші ТЕЦ мішали південноафриканське вугілля з російським: 30% на 70%. Потім перейшли на один до одного, зрештою – 70% на 30%. Проблем не виникало -стало остаточно ясно, що в зимовий період Україна – незалежна від постачання вугілля з Росії.

Проте зима принесла свої сюрпризи. За скаргою Президента Петра Порошенка генпрокуратурою була порушена кримінальна справа, щодо закупівлі "Укрінтеренерго" вугілля з ПАР, яке начебто не підходить нашим ТЕЦ. (Хоча три кораблі вугілля з ПАР вже були ефективно спалені). Після порушення справи постачання вугілля з ПАР на ТЕЦ припинилося.

В результаті: один корабель з цим вугіллям до сих пір бовтається в Чорному морі, через кримінальну справу "Укрінтеренерго" не може його забрати. В ПАР – скандал, з Україною там більше не ризикуватимуть мати справу.

Зате виграв хитрий Ахметов, який купив вугілля ПАР з четвертого корабля. ДТЕК це "непридатне" вугілля цілком підійшло. Тим паче компанії-імпортеру не було куди діватися, і Ахметов максимально збив для себе ціну. Тепер він "маринує" п'ятий корабель, витискаючи ще більшу скидку.

Як після такого хтось буде постачати вугілля в Україну?

При цьому на Трипільській та Зміївській ТЕЦ запаси вугілля впали до критичного. Як наслідок, навіть центр Києва на минулому тижні годинами сидів при свічках. Тому що Росія блокувала на кордоні 400 вагонів з російським вугіллям для України. А як могло бути інакше? У нас, нагадаю, з Росією війна. І коли вона може робити для України проблеми, вона їх робить. А, коли вона монополіст в чомусь, наприклад в постачанні вугілля, ці проблеми їй робити дуже просто. Будьмо впевнені за кожний вагон нам тепер поставили цілу низку умов в енергетичній та геополітичній сфері. Особисто я впевнена: одна з умов – транзит електроенергії в Крим, друга – купувати вугілля у сепаратистів. РФ бажає, щоб ми платили за патрони, якими нас будуть вбивати.

Нажаль до такої ситуації нас довели зацікавлені особи при нашій владі. Тому, що Росія завжди діє "кнутом и пряником". Найсумніше що "пряник" це схоже мізерних 6 доларів "відкату" з тонни для наших корупціонерів. Тому що штучна ситуація з дискредитації вугілля з ПАР почалася якраз через ці... 6 доларів.

Пояснюю, що я маю на увазі.

Ще літом цього року вище згаданий керівник Адміністрації Президента Борис Ложкін почав лобіювати в системі Мінпаливенерго бізнес-інтереси такого собі Сергія Кузяри. В часи Януковича Кузяра називав себе радником міністра енергетики та вугільної промисловості.

Офіційно він був власником вугільної компанії "Продакс", яка за часів Януковича активно перемагала на тендерах. Аналіз цих перемог свідчить, що Кузяра був далеко не самостійним гравцем, а вугільним менеджером Януковича. Літом 2013 року, коли Ложкін ще не продав "Форбс" Курченку журнал друкував наступне: "Кузяра- один из топ-менеджеров группы "Мако" Александра Януковича". Підтверджує це той факт, що згадана компанія "Продакс" в часи Януковича заволоділа шахтою "Шахтерска-Глибока", в розвиток якої протягом багатьох років інвестувала компанія "Східвуглемаш" створена відомою асоціацією сина Януковича "Донбаський розрахунково-фінансовий центр".

Так от, вчорашній менеджер Януковича Сергій Кузяра, який тепер представлявся вже від Ложкіна вимагав від "Центренерго" заключити договори на купівлю російського вугілля за посередництвом кількох кіпрських офшорок. При чому він пропонував ціну 86 доларів з тону за вугілля енергоємності 5 300 ккал\кг.

Кузярі відмовляли під приводом того, що вже є договір про постачання російського вугілля за ціною 80 доларів при чому куди кращої якості, з калорійністю 6 000.

Отже що це було? Здається Кузяра, використовуючи свій досвід роботи з Януковичем, спробував пропустити потік державних коштів, які йдуть на закупівлю вугілля, через кіпрські фірми-прокладки, щоб певна частина цих коштів там і осіла. Якщо судити по першій пропозиції Кузяри, то, як мінімум, 6 доларів з тони. А позаяк ці схеми будувалися на "російському вугіллі", "схемщики" були не зацікавлені у вугіллі з ПАР (адже корупційний прибуток формується з об'єму).

Нажаль Кузяра був не людиною з вулиці, його лобіював особисто керівник Адміністрації України, тому виглядає не випадковістю, що скандал з Південно-Африканським вугіллям був запущений саме з Банкової.

І дуже хочеться вірити, що до тих "6 доларів" лобісти Кузяри не мали відношення. Дуже хочеться вірити, що в їх головах не народжувалися жадібні помисли, що з працюючи з вугіллям з окупованих територій можна організувати ще більший "відкат". Проте дуже важко вірити, бо теорія вже почала трансформуватися в практику.

Адже, теоретично, щоб схема запрацювала в потрібні люди з одного "росукренерго" в Москві, в ДНР, в українському Мінпаливенерго. Вся ця "географія" легко організовується під брендом Курченка. І це нажаль вже не теорія.

Курченко зараз організовує розташування на ключові позиції менеджерів зі своєї обойми, щоб запустити імпорт вугілля в Україну.

Зверніть увагу – міністром вуглепрому ДНР нещодавно став Євген Файницький, який в часи Януковича був одним з керівників групи юристів Курченка.

Про це зокрема свідчать документи знайдені в київському офісі корпорації "ВЕТЄК". Як керівники юридичних відділів корпорації в цих документах вказані – Файницький разом з відомим адвокатом Курченка -Денисом Бугаєм.

Після перемоги Майдану саме в гаражі Файницького у Василькові були сховані документи з офісу Курченка зокрема, щодо фінансування Антимайдану. Згідно інформації в одному з тих документів можемо переконатися, що в обов'язки Фійницького входило керування номіналами, тобто десятками компаній для сумнівних справ, які прокручували кошти в корупційних схемах. (Наприклад, в справі Бакуліна такі номінальні компанії Курченка взяли у "Нафтогазу" газ об'ємом 1 млрд. кубометрів, а розрахуватися забули).

Так от Файницький був юристом-пастухом підприємств Курченка, що обдирали, як липку державу. Тепер він курує вугільну сферу у сепаратистів.

Від згаданого в продемонстрованих вище документах Дениса Бугая ниточка веде на іншу сторону, до ще одного ключового гравця з команди Курченка – Віталія Дем'янюка. Це давній партнер Бугая, разом вони працювали і в схемах Курченка. Зокрема вкрадені Курченком кошти за кордон виводила компанія з групи ВЕТЕК – Vetek Gas Trading and Supply SA. Зазначена фірма була зареєстрована у вересні 2013 року в Женеві (Швейцарія) гр-ном України Віталієм Дем'янюком, який відповідно до офіційної інформації з комерційного реєстру Швейцарії є адміністратором цієї компанії.

Так от цього менеджера Курченка ЗАРАЗ збиралися призначити заступником міністра палива та енергетики українського уряду по квоті Блоку Петра Порошенка. При чому з завданням курувати вугільний напрямок.

Отже один "Курченко" там – у сепаратистів, другий тут, у нас – в уряді?

(Щоправда витік інформації до ЗМІ, громадська увага стала цьому на перешкоді, тому зараз розглядається питання призначення Дем'янюка радником міністра з тим самим набором функцій: "смотрящего" за закупівлею вугілля).

Зараз на Банковій задіяний весь інструментарій тиску, щоб додавити ситуацію. Особливо в поті чола працює генпрокуратура.

Однак це так цинічно, це повністю дискредитує ідею боротьби з корупцією, коли кримінальні справи порушуються, щоб розчистити поле для запуску не лише корупційної, а також антидержавної схеми купівлі вугілля у сепаратистів.

(=До речі, в п'ятницю директора "Укрінтеренерго" Володимира Зиневича, який підписав контракт про постачання вугілля з ПАР закрили за грати. При чому суд йому призначив заставу аж 360 млн. грн.

Нагадаю, що арештований після Майдану екс-керівник "Нафтогазу" Бакулін, який вкрав для Фірташа-Бойка-Льовочкіна-Януковича мільярди доларів, був відпущений на свободу за 1 млн. грн. А адвокат Курченка Денис Бугай, що згідно документів з гаража Файницького, займався "особистими питаннями акціонера", "спецпроектами по вказівці Акціонера" був випущений з в'язниці взагалі без жодної гривні застави.

Найгірше, що в цьому нашому вияві свинства, жадібності і дурості зацікавлена Росія. Там не горять бажанням пускати вугілля с окупованого Донбасу на свій ринок, бо тоді власне треба потіснити. А ось примусити Україну фінансувати сепаратистів – і доцільно і особливо приємно.

І чому тим українцям, які виходить вислужуються перед Кремлем, не соромно перед тими, хто сидить в окопах? Адже купувати вугілля у сепаратистів, це оплачувати патрони, якими вбивають захисників України. Як взагалі не соромно заробляти на такому... Це навіть не корупція, це державна зрада.

За будь-яких умов держава Україна не повинна брати вугілля у сепаратистів. Навіть в якості плати за газ. На війні вже загинули тисячі наших захисників. Це криваве вугілля.»


AddThis Social Bookmark Button  Порекомендувати друзям
 

Коментарі  

 
+6 #1 Чигиринець 10.12.2014 13:22
Если [censored] опять сделает вид,что у него в королевстве всё нормально,значить делайте выводы господа
 

Додати коментар

Якщо Ви знайшли у тексті статті помилку, виділіть її та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter

Коментарі публікуються у відповідності до правил попередньої модерації (читати)

  


Ви на сторінці: Головна ПРОЕКТИ Власна думка Тетяна Чорновіл: «Купувати вугілля у сепаратистів чи Росії, це оплачувати патрони, якими нас вбивають»