Ремарка: наш погляд на події

За чесну владу

Україна часів Оруелла
20 січня 2014, 10:11 Друк

День не задався з ранку. Я вийшов з офісу в центрі Києва і в задумі відправився до метро, коли мені напереріз кинувся непримітний чоловік у цивільному.


2014-01-20-Insaider-1

 

Це представник СБУ, подумав я. Не помилився - зупинивши мене і діставши червону книжечку, чоловік заявив, що змушений попередити про порушення розпорядження Кабміну, що забороняє рухатися центральними вулицями столиці занадто широким кроком.

«Широкий крок підвищує шанси наздогнати урядовий кортеж, а робити це законослухняний громадянин ні в якому разі не повинен», - прошелестів він мені в обличчя.

Не слухаючи моїх виправдань, - мовляв, зростом високий, і задумався, не контролював себе, - непримітний чоловік, не сходячи з місця, виписав мені адміністративний штраф у розмірі 100 неоподатковуваних податком мінімумів.

Я розписався в його отриманні і укороченими кроками рушив до найближчого відділення Ощадбанку платити - адже за законом, будь-який український громадянин, підданий стягненню, повинен внести гроші протягом години. Запізнення прирівнюється до спроби ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів, і карається штрафом вже в 1000 неоподаткованих мінімумів.

Я йшов зажурений до Ощадбанку, а навколо вирувало життя. У житловому будинку навпроти замуровували три вікна на другому поверсі, що виходять на Хрещатик. Звичайна справа - господарі не дотримали власної цікавості і визирали на вулицю під час проїзду урядового кортежу, а подібне суворо заборонено - захист від снайперів. Покарання - позбавлення можливості дивитися на вулицю шляхом закладання вікон наглухо, за рахунок порушника, на різні терміни - від 3-х місяців (за перше порушення), до 3-х років з конфіскацією квартири (за повторне порушення, вчинене групою осіб за змовою).

У цьому будинку на Хрещатику десь половина вікон мали сліди цегляної кладки.

Зліва, з речового магазину, вийшла з покупками сім'я - чоловік, дружина і двоє маленьких дітей - донька і синок. Ледь опинившись за порогом, глава сімейства помітив міліціонера, що прогулювався неподалік, і компанія кинулася в різні сторони, утворивши дві пари: жінка взяла під руку дочку, а батько, рухаючись метрах в п'яти від дружини, вів з собою сина.

Реакція правильна - згідно з прийнятою два роки тому спільною постановою СБУ і МВС, будь-яка група осіб числом більше трьох, що йде в районі Майдану, прирівнювалася до несанкціонованого мітингу, за що її учасникам загрожувало обмеження волі до 3-х років або штраф у розмірі 15-20 тисяч гривень.

Вже підходячи до Ощадбанку, я помітив співробітника ДАІ, який віддавав честь чорному джипу Toyota Land Cruiser, що пронісся повз нього по зустрічній смузі. «Приємно, коли в твоїй країні навіть інспектори ДАІ завжди суворо дотримуються вимог закону», - подумав я, дивлячись на працівника державтоінспекції.

Три роки тому Верховна Рада вирішила, що автомобілі «самих законослухняних громадян, еліти суспільства» (поняття внесено до Конституції і означає осіб, які перебувають на держслужбі, а також членів їх сімей та інших родичів) звільняються від виконання вимог ПДР на підставі того, що самі законослухняні громадяни країни зазвичай рухаються в своїх автомобілях виключно у справах державної важливості.

Щоб уникнути плутанини і для полегшення визначення автомобілів самих законослухняних громадян країни парламент тоді ж ввів нові номерні знаки для цієї категорії осіб, які прямо вказують на ступінь законослухняності їх власників. Оскільки законослухняність передається через родинні зв'язки, то саме цей момент і вирішили писати на знаках.

Згаданий мною джип, що летів по зустрічній, мав спереду і ззаду держномер «Батько народного депутата», а отже, мав повне право не тільки їхати по зустрічній, але ще й збивати зі свого шляху автомобілі менш законослухняних громадян.

А ось Range Rover Evoque, що рухався по зустрічній слідом за чорним Land Cruiser з держномером «сестра коханки молодшого сина прокурора Святошинського району» інспектор ДАІ негайно зупинив. І правильно зробив, нічого борзіти: з такими можна на тротуарах в будь-якій точці Києва паркуватися, але не більше.

У цей момент ловлю себе на думці, що не засуджую сам факт того, що хтось їздить по зустрічній, не сварю інспектора ДАІ, який вітає подібних лихачів, не бачу нічого поганого в тому, що члени однієї сім'ї не можуть ходити по місту разом, і не кляну останніми словами закони, що примушують жителів деяких будинків закладати вікна цеглою. Більше того, я покірно плентаюся в Ощадбанк оплачувати самий ідіотський штраф на світі.

Просто на вулиці стояла зима 2024 - четвертого року правління мудрого Олександра Януковича, другого з Януковичів. І я звик до цієї країни, ми всі звикли до неї.

Наше мудрий уряд десять років потихеньку привчав нас до нових порядків. Спочатку ми ще чинили опір - сперечалися на кухнях, писали гнівні пости в Facebook і сподівалися, що уряд і глава держави одумаються.

Вони не одумалися.

 

2014-01-20-Insaider-2

 

Адже все могло бути інакше, якби ми вийшли на вулицю на самому початку - 16 січня 2014 року. Того дня Партія регіонів провела через Верховну Раду цілий букет антидемократичних законів. «Регіонали» заборонили мітингувати в масках і касках, вирішили карати за рух в автоколонах, а також жорстоко карати за блокування доступу до держорганів і приватних будинків. Нардепи зробили незаконним збір даних про суддів та правоохоронців і постановили вважати злочином критичні матеріали не тільки у звичайних ЗМІ, а й в інтернеті.

Ми не знали, що це буде тільки початок. Але Рада справно випускала закони, які з кожним місяцем відбирали у нас ще шматочок свободи. Ми обурювалися в соцмережах, волали до розуму, заклинали опозицію щось змінити. А провладні нардепи, міліція і судді працювали.

Коли ж Україна стала нагадувати 1984-й Джорджa Оруелла, на вулиці виходити було вже нікому: хтось сів, хтось втік з країни, а решта... змирилися.

«Ми - сумирні люди, і наш бронепоїзд вже згнив на запасному шляху».

 

Джерело: «Інсайдер»

 

ОПИТУВАННЯ

Чого очікуєте від 2015 року?

 


AddThis Social Bookmark Button  Порекомендувати друзям
 

Додати коментар

Якщо Ви знайшли у тексті статті помилку, виділіть її та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter

Коментарі публікуються у відповідності до правил попередньої модерації (читати)

  


Ви на сторінці: Головна ПРОЕКТИ Зенітка Україна часів Оруелла