Ремарка: наш погляд на події

За чесну владу

У селах найбільше бояться децентралізації та зростання податку на землю
11 листопада 2014, 18:17 Друк

Вибори завершені, політичні пристрасті вгомонілися, і черкаський люд знову з тривогою міркує над перспективами свого життя-буття. Коротке затишшя віщує тривогу. Бо щойно Верховна Рада нарешті поділить портфелі та сформує коаліцію, почнуться ті реформи, про які так багато говорять останнім часом.

Серед них – децентралізація влади, та адміністративно-територіальна реформа. Остання оповита чутками та здогадками, конкретики з цього приводу поки що жодної. Як було обіцяно перед виборами, до кінця року новий парламент має прийняти перші закони, які стосуються реформи системи влади, і внести зміни в Конституцію. Нас чекають нові закони про державні адміністрації, адміністративно-територіальний устрій, реєстрацію адміністративно-територіальних одиниць, територіальне самовизначення громадян. Чи залишиться в результаті цих змін на карті України така адміністративно-територіальна одиниця як Черкаська область, і якщо так, то скільки в ній буде районів? Ці питання поки що висять у повітрі. Незрозумілість реформ, складна фінансова ситуація, непрозорість виділення землі – ці та інші злободенні теми озвучував громадський актив Тальнівського району на зустрічі з губернатором Юрієм Ткаченком. Висловлені думки та питання достатньо ілюструють настрої, що панують у сільських громадах в цей час.

Веселокутський сільський голова Павло Козаченко  звернув увагу, що зараз жителів села та й району гостро турбує питання адміністративної реформи. Всі чули, що буде відбуватися децентралізація, та ніхто не знає, що це таке та як саме це відбуватиметься. По цьому відсутня інформація в ЗМІ і сільські голови самі толком не розуміють суті реформи, а що казати про те, щоб роз’яснити її людям. Тому є багато невдоволених і проти реформи. 

«Ми розуміємо, що все це спричинено недостатнім фінансуванням і відсутністю коштів, але треба щоб були джерела наповнення бюджету в т.ч. і місцевого. А це треба, щоб працювали в районі заводи, щебеневий молочноконсервний, цукрові, і будувалися інші, і щоб відбувалась легалізація робочих місць. Ускладнює роботу складна процедура отримання дозволів та оформлення документів. Наприклад, оформлення сміттєзвалищ на території села - вартість дозволів більше 20 тис. гривень, тим більше через приватні структури. Так само по спец водокористуванню для водогону по селу. Там теж великі кошти непосильні для бюджетів села, а клопоту ще більше. А головне - ці кошти йдуть в приватні структури,а не в державні», - поділився наболілим Павло Олександрович.

Голова Кривоколінської сільради Ольга Дяченко розповідає, що села хвилює також ситуація із збільшенням податку на землю. 

«Збільшення з 0,1% до 3% - це не реальна плата . На території багато пустуючих хат із ділянками. Кому вони будуть потрібні, хто платитиме? Їх доля невизначена. Реформа - не зрозуміло, треба державі економити гроші – згодні. А наскільки скоротилось населення, скільки буде працівників в сільській раді, хто їх координуватиме потім? Чи буде реформа у владних структурах?», - запитувала вона у губернатора.

Її виступ підтримала член ГО «Майдан» Оксана Яворська. Вона зазначила, що в районі дійсно зростає соціальна напруга від того, що несправедливо виріс податок на землю:  

«Як можна порівнювати землі в Києві і в такому районі як наш? Статки людей не збільшились, в більшості працюючих мінімальні заробітні плати, в тому числі і в державних службовців. Як ми будемо виживати?» 

Заступник голови спілки підприємців району Анатолій Ковальов вніс ряд пропозицій, що стали б в нагоді для успішної децентралізації влади. Зокрема, сформувати в населених пунктах територіальні громади як юридичні особи публічного права. Для цього провести загальні збори та прийняти відповідні статути. Цим самим територіальні громади закріпляться як власники на своїй території комунального майна, а також стануть представниками держави, що контролюватимуть раціональне використання земельних, водних та лісових ресурсів України, що розміщені в адмінмежах конкретної сільської ради. Він запропонував ініціювати зміни до законодавства по наділенні територіальним громадам прав передавати землекористувачам в оренду землі державного запасу своїх адмінмеж, забравши ці права в Держземагентства.

На думку фермера, з метою збереження сіл в Україні треба на законодавчому рівні обмежити землекористування орними землями в межах 300га на одного землекористувача. Крім цього землекористувач повинен виконати ще дві умови: він зобов’язаний жити в населеному пункті, де розміщена земельна ділянка, а також сам безпосередньо повинен брати участь у вирощенні товарної продукції на цій землі. Якщо, хоч одна із цих трьох умов не виконується, то землекористувач втрачає пільгові умови оподаткування сільгоспвиробника та переходить на загальні умови оподаткування.

«Ми хочемо щоб була справедливість, щоб нова влада підтримувала правильну лінію, передала повноваження по розпорядженню земель на місця, тут видніше хто і як господарює. Я особисто вже рік воюю за свої 11 га, і до прокуратури звертався і до інших інстанцій - та все безрезультатно. Пропоную на обласному рівні створити певну комісію для вияснення та врегулювання такої ситуації», - звернувся до Юрія Ткаченка директор ПП «Зеленьківське» Руслан Лисенко.

Хвилює громаду доля земель для хлопців, учасників АТО. Йдуть розмови, що поки будуть затягувати виділення земель, то ті довідки учасників АТО, які давали їм раніше, будуть не дійсні, то вони знов нічого не отримають . І знов буде відчуття, що влада щось недоробила...

«Ми всю несправедливість обслуговуємо за власні податки. Прокуратура не хоче допомагати простим людям. Доки це буде тривати? Що ви робите для того щоб це припинити? Що нам робити? Блокувати, бити, кричати –кого? Державні органи не хочуть працювати, по меліоративних трубах в с.Зеленькові міліція показала свою бездіяльність. Є вже закон про очищення влади, але що з того що прийдуть нові люди, система не змінилась!», - емоційно завершив свій виступ активіст ГО «Майдан» Сергій Маринченко. 

Слід віддати належне губернатору Юрію Ткаченку, він дійсно намагався «почути кожного». Він усім подякував за висловлені думки. Звісно, не на всі процеси згідно чинного законодавства може впливати губернатор. Але події Майдану мають навчити владу прислухатися до народної думки та враховувати її під час прийняття рішень. Люстрації виявилися підданими не рішення, що їх приймали чиновники, а їхня присутність на посадах у період правління Януковича. І це м’яко кажучи, не та справедливість, якої вимагали люди. 

На жаль, може так статися, що остаточного варіанту розділу Черкащини не знає навіть сам Юрій Ткаченко. Йому в цій ситуації можна тільки поспівчувати. Атмосфера недовіри суспільства до влади теж відіграла свою роль. Щодо реформ і масштабних планів, то перед очима історія Віктора Федоровича Януковича. Там теж багато що обговорювали, обіцяли. А в підсумку не домовилися ні з громадськістю, ні і самі з собою…


AddThis Social Bookmark Button  Порекомендувати друзям
 

Коментарі  

 
+4 #1 Дніпро 13.11.2014 13:18
[censored] реально не контролює райони. Його скоро уберуть, ось побачите. Буде Гресь на його місце, друзяка Колі Томенка.
 

Додати коментар

Якщо Ви знайшли у тексті статті помилку, виділіть її та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter

Коментарі публікуються у відповідності до правил попередньої модерації (читати)

  


Ви на сторінці: Головна ТЕМИ Місцеві новини У селах найбільше бояться децентралізації та зростання податку на землю